Тимчасове припинення діяльності: чи звільняється юрособа на спрощеній системі від сплати земельного податку?
Головне управління ДПС у Черкаській області , опубліковано 01 квітня 2026 о 12:45 Розділ: Новини
Чи повинна юридична особа – платник ЄП третьої групи – власник земельних ділянок (землекористувач на правах постійного користування земельними ділянками) у разі тимчасового припинення господарської діяльності сплачувати земельний податок?
Згідно з п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення діяльності.
Тимчасове припинення діяльності означає припинення провадження заявлених при реєстрації видів діяльності, що свідчить про те, що земельна ділянка не використовується для господарської діяльності.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені ПКУ; скасування податкового обов’язку у передбачений законодавством спосіб (п. 37.3 ст. 37 ПКУ).
Оскільки звільнення, передбачене п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, поширюється на земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності, то у разі тимчасового припинення діяльності земельний податок справляється на загальних підставах.
При цьому, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю, в тому числі земельний податок, не нараховується та не сплачується з урахуванням норм розд. ХІІ та п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.