Зберігання пального для генераторів: як визначається поняття «об'єкт»
Головне управління ДПС у Черкаській області , опубліковано 21 січня 2026 о 13:30 Розділ: Новини
Як для цілей зберігання пального, що використовується для заправлення електрогенераторної установки визначається поняття “об’єкт” (приміщення, територія, будівля, тощо)?
Пунктом 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» установлено, що на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – Декларація), яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
У декларації зазначаються такі відомості:про суб’єкта господарювання:
- для юридичних осіб - найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження;
- для фізичних осіб - підприємців - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
- для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст. 63 та п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ);
- для іноземних суб’єктів господарської діяльності - найменування та податковий номер постійного представництва;
- загальна місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Декларація складається у довільній формі та подається в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.
Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ об’єктами оподаткування або об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.
У заяві № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання заяв № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – обладнання, устаткування, що розміщені на одній території чи в одному приміщенні, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши інформацію про територію або приміщення, де вони розміщуються).
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у заяві № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
Заява № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до заяви № 20-ОПП), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цього повідомлення.
Отже, з метою визначення поняття «об’єкт», на якому може зберігатися пальне, що використовується для заправлення електрогенераторної установки, суб’єкту господарювання необхідно керуватися інформацією, зазначеною у заяві № 20-ОПП, про місце розташування відповідного устаткування.
Також слід зазначити, що зберігання суб’єктом господарювання пального для заправлення електрогенераторних установок в обсязі до 2000 літрів не є підставою для застосування до такого суб’єкта господарювання відповідальності за зберігання пального без ліцензії.
Крім того, у разі якщо у період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії на право зберігання пального та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність за зберігання пального без ліцензії на право зберігання пального, передбачена ст. 73 Закону № 3817.