Програмні РРО: ТОП-5 запитань

Головне управління ДПС у Черкаській області, опубліковано 23 жовтня 2025 о 08:10 Розділ: Новини

Все більше представників бізнесу, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Черкаській області, віддають перевагу програмним реєстраторам розрахункових операцій (ПРРО).

Фахівці управління податкового аудиту ГУ ДПС у Черкаській області підготували відповіді на найбільш поширені запитання щодо застосування ПРРО, щоб допомогти суб’єктам господарської діяльності розібратися у нюансах їх використання.

1. Що робити, якщо ПРРО припинив роботу, але пристрій (ґаджет) продовжує функціонувати? Чи потрібно подавати повідомлення про несправність?

Згідно зі статтею 5 Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на період виходу з ладу ПРРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

Користувач ПРРО самостійно оцінює його працездатність.

Якщо роботу ПРРО відновлено одразу після його перезавантаження (короткотермінова зупинка), він не вважається несправним.

У такому випадку Повідомлення про виявлення несправностей за формою № 2-ПРРО до ДПС не надсилається. Строки та порядок подання цієї форми встановлені розділом ІІ Порядку № 317.

2. Які умови реєстрації РРО/ПРРО для фізичної особи-підприємця (ФОП), який надає послуги з використанням Інтернету із власної квартири?

Якщо місце проживання ФОП є місцем провадження підприємницької діяльності або пов’язане з її здійсненням, підприємець зобов'язаний:

1. Подати до податкової Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (форма № 20-ОПП), повідомивши про своє місце проживання як про об'єкт оподаткування.

2. Після цього на такий об'єкт (місце проживання) може бути зареєстроване РРО та/або ПРРО.

Це вимога ґрунтується на пункті 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

3. Що таке «офлайн-режим» для застосування ПРРО та які існують обмеження?

Офлайн-режим – це режим, в якому проведення розрахункових операцій здійснюється в умовах відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу.

● Допустима тривалість: офлайн-режим може тривати не більше 36 годин поспіль.

● Ліміт за місяць: суб'єкт господарювання може використовувати фіскальні номери з діапазону, сформованого ДПС, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

● Присвоєння номерів: в офлайн-режимі створюються електронні розрахункові документи, яким присвоюються фіскальні номери з попередньо сформованого ДПС діапазону.

● Особливі умови: На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили дозволяється використовувати офлайн-режим та діапазон фіскальних номерів із перевищенням законодавчо встановлених строків.

4. З якого часу здійснюється відлік 36 годин, дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?

Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається:

1. Від дати та часу, зазначених у повідомленні про роботу в офлайн-режимі з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн».

2. До дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн».

3. Також відлік продовжується між повідомленнями «завершення режиму офлайн» та «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в цей проміжок часу фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.

5. Який документ вважається розрахунковим документом?

Згідно зі статтею 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту, що підтверджує:

● факт продажу (повернення) товарів,

● надання послуг,

● операцій з видачі готівкових коштів,

● отримання (повернення) коштів,

● торгівлю валютними цінностями в готівковій формі.

Приклади розрахункових документів: касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо.

Документ може бути створений у паперовій та/або електронній формі та має бути зареєстрований у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.