Чи включати суми бюджетного фінансування за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 до бази оподаткування ПДВ?Розділ: Новини

Чи включати суми бюджетного фінансування за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» (далі – код 2610) до бази оподаткування ПДВ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами п. 1.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (ПКУ) .

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (п. 7.3 ПКУ).

Терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ПКУ).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 2 БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Одержувачем бюджетних коштів є суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (п. 38 ч. 1 ст. 2 БКУ).

Частиною 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ. Згідно з пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (пп. 14.1.185 ПКУ).

Пунктом 188.1 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до пп. 213.1.9 і 213.1.14 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону №996.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (п. 187.7 ПКУ). ПКУ не виключено з числа об’єктів оподаткування ПДВ послуги/роботи, які постачаються/виконуються платниками податків (комунальними підприємствами); не передбачено, що спосіб і механізм оплати поставлених платником податків послуг/робіт (за рахунок бюджетних коштів чи ні) впливає на можливість виникнення об’єкта оподаткування ПДВ за операціями з постачання/виконання таких послуг/робіт. Разом з тим ПКУ встановлено, що джерело оплати послуг/робіт впливає на дату визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

Враховуючи викладене повідомляємо, що:

- оподаткуванню ПДВ підлягають операції платника ПДВ з постачання товарів/послуг, а не взаємовідносини платника ПДВ з іншими суб’єктами чи кошти, які отримані в тому числі з бюджету;

- платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (ст. 4 Закону №996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Для цілей оподаткування ПДВ безпосередньо фінансування (грошові кошти), яке отримує платник, не є об’єктом оподаткування ПДВ, водночас до бази оподаткування ПДВ відповідно до п. 188.1 ПКУ включаються будь-які кошти, які надходять до платника як оплата вартості послуг/робіт, що постачаються чи постачатимуться платником, у тому числі бюджетне фінансування, якщо воно по суті є оплатою вартості виконаних в межах бюджетних програм послуг/робіт за умови, що безпосереднім постачальником/виконавцем таких послуг/робіт є платник.

При цьому виникнення об’єкта оподаткування ПДВ та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не залежить від того, на які цілі будуть витрачені отримувачем такі кошти (виплата заробітної плати, придбання товарів/послуг тощо).

Так, оподатковуваними операціями для платника є операції такого платника з постачання/виконання послуг/робіт, зокрема у межах виконання бюджетних програм. Такі операції є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Факт здійснення господарської операції (у тому числі з постачання/виконання послуг/робіт) повинен бути підтверджений належним чином оформленими первинними документами, ведення яких передбачено законодавством, а перелік обов'язкових реквізитів, які повинні мати такі первинні документи, визначено ч. 2 ст. 9 Закону №996. При цьому платник податку самостійно визначає як вартість послуг/робіт, що ним надаються, так і складові такої вартості.

Отже, до бази оподаткування ПДВ відповідно до п. 188.1 ПКУ включаються не суми бюджетного фінансування (у тому числі за кодом 2610), а кошти, отримані як вартість виконаних робіт (зокрема, з утримання, обслуговування, ремонту дитячих та спортивних майданчиків, кладовищ, санітарній очистці вулиць тощо).

Згідно з абзацом другим ч. 5 ст. 8 Закону №996 платник самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.

Оскільки бухгалтерський облік платник веде самостійно, то джерела оплати виконання заходів за бюджетними програмами (фінансування чи інші джерела надходжень) платник зобов’язаний визначати самостійно виходячи з даних бухгалтерського обліку.