Оновлені роз’яснення щодо конфлікту інтересівРозділ: Новини

Однією з найпопулярніших тем, щодо якої державні службовці звертаються за роз’ясненнями антикорупційного законодавства до уповноважених підрозділів залишається конфлікт інтересів. У зв’язку з цим відділ з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Черкаській області нагадує основні, визначені Законом України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), положення щодо конфлікту інтересів та його складових.

Так Закон виокремлює два види конфлікту інтересів:
• Потенційний конфлікт інтересів – у особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
• Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Такий інтерес може зумовлюватись особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також іншими обставинами.

Невід’ємною складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень.

Приватний інтерес здатний впливати на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації дискреційних службових чи представницьких повноважень.

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого – особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов’язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Закон  визначає, що державні службовці зобов’язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника. У випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі вона повідомляє Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, який може звільнити чи ініціювати звільнення працівника  з посади, протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у працівника конфлікту інтересів, ухвалює рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Детальніше про заходи та механізми запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можна ознайомитись у розділі V «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону.

Також детальні роз’яснення щодо конфлікту інтересів містяться у Методичних рекомендаціях щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції (далі — Методичні рекомендації), які  Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) нещодавно оновило.

Нові рекомендації містять правові позиції про ситуації, де посадовці найчастіше запитують роз’яснення, поміж яких:
• чи можна посадовцю встановлювати собі надбавки та премії, і як запобігти конфлікту інтересів під час реалізації повноважень з оплати праці (п.п. 14.1.6. п. 14.1 розділу 14);
• коли є конфлікт інтересів у керівника, у якого в підпорядкуванні працюють близькі особи (п.п. 2.2.1. п. 2.1 розділу 2);
• чи є конфлікт інтересів у посадовця, коли він приймає рішення щодо свого керівника (п.п. 2.2.1. п. 2.1 розділу 2).

Крім того, оновлено позицію про участь посадовців у заходах, пов’яза¬них із їхньою службовою діяльністю (конференціях, семінарах, гро¬мадських слуханнях тощо), коштом організатора заходу (добові, проїзд, харчування, проживання) (приклад 4 п. 14.3. розділу 14).

Приємний додаток для тих, хто любить засвоювати інформацію через конкретні випадки. НАЗК додало аналіз реальних ситуацій, де посадовці мали конфлікт інтересів:
• при спільній роботі близьких осіб (п.п. 14.1.1. п. 14.1 розділу 14); у депутатів місцевих рад (п.п. 14.1.2. п. 14.1 розділу 14); у міських, сільських, селищних голів (п.п. 14.1.3. п. 14.1 розділу 14);
• у зв’язку із суміщенням (сумісництвом) та володінням корпоративними правами (п.п. 14.1.4. п. 14.1 розділу 14),
• через позаслужбові відносини (п.п. 14.1.5. п. 14.1 розділу 14).

Оновлені рекомендації можна переглянути за посиланням.