Зберігання пального: основні вимоги законодавства для суб’єктів господарювання

Головне управління ДПС у Черкаській області, опубліковано 06 липня 2026 о 12:45 Розділ: Новини

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлює вимоги до зберігання пального (Стаття 28 Закону).

Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального. Суб’єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.

Ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: 1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; 2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; 3) суб’єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.

Суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах), кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Забороняється зберігання та/або реалізація (використання) пального, отримання якого не підтверджено: 1) для імпортера - митною декларацією (у тому числі тимчасовою, додатковою чи іншим видом митної декларації) або документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем; 2) для суб’єкта господарювання оптової та/або роздрібної торгівлі - первинним документом, а при переміщенні в межах одного суб’єкта господарювання - документом на внутрішнє переміщення; 3) для суб’єкта господарювання, що здійснює зберігання пального (для потреб інших суб’єктів господарювання), - документом, що підтверджує прийняття товару на зберігання; 4) для суб’єкта господарювання, що здійснює зберігання пального для власних потреб, - документом, що підтверджує прийняття пального.

Під час проведення перевірки з питань дотримання вимог цього Закону суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зобов’язані в день початку перевірки надати посадовим особам податкового органу, які проводять перевірку, інформацію про адреси або кадастрові номери всіх земельних ділянок, на яких розміщені ємності для зберігання пального, їхню кількість та місткість, а також надати таким посадовим особам можливість огляду таких ємностей.