Мінімальне податкове зобов’язання за успадковану земельну ділянку: хто є платником – роз’яснюють у Смілянському ВОП

опубліковано 15 липня 2026 о 11:48 Розділ: Місцеві новини

Фахівці Смілянського відділу обслуговування платників продовжують надавати громадянам консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства. Під час консультації вони роз'яснили особливості визначення платника мінімального податкового зобов'язання (МПЗ) у разі успадкування земельної ділянки.

За їх словами, якщо земельна ділянка перейшла у спадщину, а чинний договір оренди залишається зареєстрованим і не припинений, мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) за таку землю визначає орендар, а не спадкоємець.

Податковим кодексом України передбачено, що МПЗ за сільськогосподарські угіддя, передані в оренду, суборенду, емфітевзис або інше користування, визначається саме для орендаря чи користувача земельної ділянки.

При цьому перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця сам по собі не припиняє дію договору оренди, якщо інше не передбачено його умовами. До нового власника переходять права та обов’язки попереднього власника за чинним договором.

Отже, якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься актуальна інформація про зареєстроване право оренди земельної ділянки, успадкованої після смерті власника, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається орендарями (користувачами) незалежно від того, що договір укладений із попереднім власником.

Водночас якщо земельна ділянка не передана в оренду, суборенду, емфітевзис чи інше користування за договором, укладеним та зареєстрованим відповідно до законодавства, МПЗ визначає контролюючий орган. У такому випадку платником МПЗ є власник земельної ділянки. Після оформлення спадщини та державної реєстрації права власності таким власником стає спадкоємець.

У Смілянському відділі обслуговування платників принагідно нагадали, що своєчасне оформлення права власності та перевірка актуальності відомостей у державних реєстрах сприяють правильному визначенню податкових зобов’язань і допомагають уникнути непорозумінь під час їх адміністрування.