Катеринопільська ДПІ: застосовувати РРО або ПРРО при здійсненні розрахунків через платіжний термінал

опубліковано 22 травня 2024 о 15:18 Розділ: Кампанія впровадження Програмного РРО у регіоні

Фахівці Катеринопільської ДПІ провели зустріч із платниками податків, під час якої надано роз’яснення щодо необхідності застосовувати РРО або ПРРО при здійсненні розрахунків через платіжний термінал (із застосуванням електронних платіжних засобів).

Присутнім наголосили, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (РК).

Згідно з ст. 2 Закону № 265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Підпунктом 8 п. 102 розд. IV Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2018 року № 103 із змінами та доповненнями (Інструкція № 103) визначено, що до касових документів, які оформляються надавачами платіжних послуг/комерційними агентами згідно з касовими операціями, визначеними Інструкцією № 103, належать, зокрема, рахунки на сплату платежів, а також сліп, квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями. Тобто, сліп у розумінні Закону № 265 не є розрахунковим документом.

Надавач платіжних послуг за операціями з видачі готівки або приймання її для зарахування на відповідний рахунок із застосуванням платіжних пристроїв формує та надає користувачу відповідний касовий документ (квитанція/чек банкомата, сліп) у паперовій формах або касовий документ в електронній формі відповідно до умов договору про надання платіжних послуг (п. 119 розд. IV Інструкції № 103).

Відповідно до пп. 1, 2 та 4 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (Положення № 13), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ППРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення № 13 (далі – ф. № ФКЧ-1), має містити обов’язкові реквізити, зокрема, у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО:

-ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11 ф. № ФКЧ-1); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12 ф. № ФКЧ-1); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13 ф. № ФКЧ-1); вид операції (рядок 14 ф. № ФКЧ-1); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15 ф. № ФКЧ-1);

-напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16 ф. № ФКЧ-1); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17 ф. № ФКЧ-1); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18 ф. № ФКЧ-1).

Враховуючи зазначене, при здійсненні розрахунків у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, із використанням платіжного терміналу, поєднаного з РРО, суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів, крім суб’єктів господарювання, які згідно з чинним законодавством можуть не застосовувати РРО при розрахунках за продані товари та надані послуги.

При цьому, у розумінні Закону № 265, сліп не є розрахунковим документом.