Чи можна закрити борг нерезидента за товар за рахунок нарахованих дивідендів: роз’яснення

Головне управління ДПС у Черкаській області, опубліковано 11 березня 2026 о 13:55 Розділ: Повідомлення

Чи допускається проведення зарахування (заліку) дебіторської заборгованості нерезидента за експортною операцією із заборгованістю ТОВ перед цим нерезидентом щодо виплати дивідендів?

Національний банк України (далі – НБУ) діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства, до компетенції якого у сфері валютного регулювання та валютного нагляду належить видання нормативно-правових актів (ст. 44 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України»).

У ст. 13 Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту та валютні операції» (далі – Закон № 2473) уповноважено НБУ встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Поряд з цим відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХІV «Про Національний банк України», Закону № 2473, постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 « Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (далі – Положення) НБУ запроваджено заходи захисту, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Відповідно до п. 21 розд. II Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні Правлінням НБУ прийнято постанову від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів із 05.04.2022 становить 180 календарних днів.

Слід звернути увагу, що п. 22 розд. II Положення встановлено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 21 розд. II Положення не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

При цьому ст. 20 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06 грудня 2019 року № 361-IX, у редакції, що діє з 28.04.2020, визначено, що фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн або дорівнює чи перевищує суму в інвалюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн на момент проведення фінансових операцій.

Отже, якщо сума операції з експорту товарів перевищувала 400 тис. грн. на момент її здійснення, на таку операцію поширюються граничні строки розрахунків у повному обсязі, а резидент зобов’язаний завершити з нерезидентом розрахунки у встановлені НБУ граничні строки.

У разі порушення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, відповідно до частини п’ятої ст. 13 Закону № 2473 органами валютного нагляду застосовується відповідальність у вигляді нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Слід врахувати, що вимоги ст. 13 Закону № 2473 є імперативними, тобто такими, що підлягають безумовному виконанню і не допускають альтернативних варіантів.

У частині другій ст. 13 Закону № 2473 чітко визначено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.

Щодо можливості проведення зарахування (заліку) дебіторської заборгованості нерезидента за експортною операцією, яка відноситься до поточних валютних операцій, в рахунок не виплачених резидентом на користь нерезидента дивідендів, слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» резиденти зобов’язані забезпечувати зарахування валютної виручки за операціями з експорту товарів на свої рахунки в уповноважених банках України у строки, встановлені НБУ.

Порядок здійснення валютного нагляду банками та умови його завершення визначено Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7).

Згідно з п. 9 розд. III Інструкції № 7 валютний нагляд за експортною операцією завершується, зокрема, у разі:

зарахування коштів від нерезидента на рахунок резидента в уповноваженому банку;

продажу товарів нерезиденту за межами України;

в інших випадках, прямо передбачених Інструкцією № 7.

Проведення зарахування (заліку) зустрічних однорідних вимог між зобов’язанням нерезидента з оплати експортованого товару та зобов’язанням резидента з виплати дивідендів Інструкцією № 7 як підстава для завершення валютного нагляду не передбачене.

Крім того, операції з виплати дивідендів нерезидентам належать до валютних операцій, пов’язаних з рухом капіталу, та здійснюються в порядку, встановленому валютним законодавством. Такі операції не є формою розрахунку за експорт товарів та не можуть замінювати виконання нерезидентом зобов’язання з оплати експортованої продукції.

Норма визначена у п. 14 розд. II Інструкції № 7 щодо порогу у 400 тис. грн. визначає особливості здійснення валютного нагляду банками, однак не скасовує вимоги законодавства щодо зарахування валютної виручки за експортними операціями та не передбачає можливості припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних вимог.

Таким чином, проведення зарахування (заліку) дебіторської заборгованості нерезидента за експортною операцією із заборгованістю резидента з виплати дивідендів не може вважатися належним виконанням вимог валютного законодавства щодо розрахунків за експортною операцією та не є підставою для завершення валютного нагляду.

Для дотримання вимог валютного законодавства оплата за експортовані товари має здійснюватися нерезидентом шляхом перерахування грошових коштів на рахунок резидента в уповноваженому банку України, а виплата дивідендів нерезиденту – як окрема валютна операція відповідно до встановленого порядку.

Зарахування (залік) зустрічних вимог між дебіторською заборгованістю нерезидента за експортною операцією та зобов’язанням резидента з виплати дивідендів не відповідає вимогам валютного законодавства України та не може розглядатися як належний спосіб виконання обов’язку нерезидента з оплати експортованих товарів.

Така операція не є формою зарахування валютної виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку та не належить до підстав завершення валютного нагляду, визначених Інструкцією № 7.

Отже, для цілей валютного регулювання та валютного нагляду за експортною операцією нерезидент зобов’язаний здійснити оплату шляхом перерахування коштів на рахунок резидента в Україні, а виплата дивідендів нерезиденту має здійснюватися окремо відповідно до порядку встановленого валютним законодавством.